Сьогодні я вперше в житті грав у пейнтбол. Ранок перед грою я провів судорожно перелопатуючи інтернет у пошуках порад пейнтболістам-початківцям.І ось, після трьох годин бойових дій, я вже повна чаша. Готовий роздавати поради, готовий навчати ненавчених, готовий сісти і написати ввечері “Велику енциклопедію пейнтболу”. Щось мені підказує, що цей запал незабаром пройде, але налаштувати (тра-та-та) невеликий відгук про пейнтбол і поділитися парочкою міркувань я швидше за все встигну.Почнемо одразу з головного відкриття сьогоднішнього дня – гравці у пейнтбол не вимазані з ніг до голови у фарбу. Виявляється, пейнтбольна фарба дуже легко відтирається і після кожного раунду ти зобов’язаний видалити всі плями з одягу (звичайною серветкою паперової). А ми думали сфоткатися після гри прикрашеними не гірше дівчини з “обкладинки” цієї статті. Облом вийшов…Щось мені зовсім захотілося писати енциклопедію. Треба швиденько переходити до порад, поки я не заснув зовсім (мабуть таки тікав).1. Не одягайтеся надто тепло. На мені була футболка, тонкий фліс і камуфляж і всього через 15 хвилин гри я вже був весь “у милі” (температура на вулиці була між +5 і +10). Звичайно багатошаровий одяг пом’якшував удари “кульок”, але піт завдавав набагато більших незручностей. Під кінець дня ми навчилися більш ефективно витрачати сили і не напружуватися через дрібниці (а значить і не виділяти тепло), але все одно не мерзли навіть у наскрізь мокрому одязі.2. Візьміть із собою багато води для пиття. Пити хотілося постійно, але в якийсь момент наші пляшки спорожніли, а часу тікати за новими не було. Хотілося грати далі, навіть незважаючи на нелюдську спрагу.3. Непогано, якщо камуфляж на вас “бовтатиметься”. Я неодноразово помічав, як кульки зіштовхуючись з тканиною, що вільно висить, не лопалися, і падали на землю не обігрівши гравця “кров’ю”. З іншого боку, велика площа одягу збільшує ймовірність влучення. Потрібно подумати над цим.4. Постійно контролюйте стан вашої зброї. Я один раз мало не програв дуель із-за затвора (встиг ¦перевернути в останній момент), і один раз таки програв випадково заблокувавши запобіжник. А в якийсь момент я з подивом виявив, що кульки почали йти зі стовбура градусів на 10 лівіше, ніж раніше. Чи то ствол перевернувся, чи забруднився чимось. До речі, з цієї причини не рекомендується засипати кульки в фідер брудними руками.5. Обмежуйте боєкомплект. Порадившись після гри, ми дійшли висновку, що найцікавішими були останні раунди, коли ми заощаджували набої, а не поливали чергами ліворуч і праворуч. Це уможливило і навіть необхідне активне вільне переміщення майданчиком, гра пішла жвавіше. При цьому за раунд кожним вистрілювалося не більше 10 кульок, що різко контрастує з першими іграми, коли ми висаджували по 100-200 зарядів, щоб потрапити 1 раз. До того ж не забувайте, що саме плата за набої складає левову частку вартості вашого відпочинку в пейнтбольному клубі. Так що стріляючи менше, ви зможете дешевше (або довше, набагато довше). Щоправда, не можу не сказати, що більшість інших порадників рекомендують саме тактику шквального вогню.6. Дивіться. Я помітив, що кулі “отримані” від супротивника, якого ти бачиш, менш образливі, ніж кулі-дури, що невідомо звалилися. Тому щоб менше засмучуватися і більше отримувати задоволення, треба весь час дивитися на поле і на своїх супротивників. Це робить тебе менш вразливим – бо тільки невидимий (непомічений) противник має можливість довго цілитися, і багато стріляти залишаючись безкарним.7. Переміщайтесь. Саме завдяки руху можна реалізувати попередній пункт про “перегляд”. Якщо сховатися за широким щитом, притиснутися до нього і не висовувати носа, то єдиним джерелом інформації залишаються далекі черги активніших гравців. Це вкрай мало, і невідомість незабаром почне вас пригнічувати – доведеться вилазити. Так чи не краще відразу зайняти активнішу позицію за тим самим щитом. Не прилипати до нього, а триматися на деякій відстані, постійно зміщуючись вліво-вправо (стрейфити), щоб, з одного боку, не бути легкою мішенню, а з іншого, збільшити свій кут огляду.Давним-давно я кілька разів грав у лазертаг у підземному лабіринті. Там пересуватися доводилося вузькими довгими коридорами, де стрейфи майже неможливі – тісно, і все що ти можеш, це бігти вперед і безперестанку палити на удачу. Якщо тобі пощастить, супротивник вискочить з-за рогу попереду і потрапить під твій лазер. Якщо не пощастить, то ворог вирине ззаду і спокійно розстріляє тебе (орієнтуватися по звуку, в лабіринті Раммштайном, що стрясається, практично неможливо).Так що, на мій погляд, у лісовому пейнтболі на відміну від “підземного” лазертага переміщатися по полю можна набагато усвідомленішим і ефективнішим. Гра меншою мірою схожа на тупе мочилово і в більшій на розіграш шахової партії. Хоча можливо, вся річ у тому, що я недостатньо швидкий :)8. Стріляйте з двох рук. Коли ховаєшся за щитом, не завжди зручно стріляти праворуч від нього. Тому не зайвим буде попрактикуватись у стрільбі лівою рукою, від лівого плеча. Подивіться на відео, як грають професіонали – вони постійно перекидають маркер із руки в руку.А ще вони страшенно швидко молотять двома пальцями по спусковому гачку. В одному епізоді було навіть видно, як перед боєм спеціальним приладчиком вимірюють частоту пострілів. Особисто у мене викликає захоплення те, як спритно ці хлопці пересуваються у “партері” – повзають, ковзають, бігають у напівприсіді.9. Цельтесь. Це напевно очевидно, але я тільки після години гри здогадався, що якщо постійно тримати маркер біля обличчя, то точність і швидкість стрілянини набагато зростає (порівняно з постійним скиданням маркера з положення “руки опущені”).Організм благає про помилування, тому я терміново закінчую писати відгук про пейнтбол, і йду дивитися сни про пейнтбол. Чао!
