Насправді цьому блогу вже триста років цієї суботи, але останні 3-4 місяці він простояв абсолютно покинутим. Так що мені довелося зробити над собою деяке зусилля (майже насильство), щоб знову почати його вести.І чомусь мені зважилося, що треба починати не з нормальної статті, а з якоїсь вступної дурниці – тупого посту-відмазки. Він прийме на себе перший удар, млинець стане грудкою і покотився вперед торує дорогу для наступних випусків – більш осмислених і цікавих. Так що тут можна далі не читати, відразу переходьте до наступного посту. Для більш наполегливих читачів доведеться таки повернутися до сьогоднішньої теми. Про те, як починати вести свій блог я розповім на власному досвіді. Я починав швидко, поки не зник азарт. На швидку руку встановив Вордпрес, причепив першу тему, що попалася (щоб не загрузнути в болоті пошуку ідеального дизайну) і тут же подряпав на чистому сайті “Привіт, мир!”. Не треба намагатися заздалегідь написати розумну статтю, не треба відразу намагатися справити гарне враження. Все це марно і навіть шкідливо. По-перше, поки що вас ніхто не читає. Ви хоч голим у душі сфотографуйтесь і на головну сторінку приточте – ніхто не помітить…Хоча ні – дехто помітить. За наявності хоча б одного зовнішнього посилання пошуковики можуть вас знайти і взяти на замітку. А для цих хлопців не так важливо чи розумні ваші статті. Їх цікавить частота оновлень та задоволення попиту інтернет-населення. Тому пишіть регулярно, на злободенні теми, і з використанням стандартних фраз (наприклад “Як почати вести…”).А закінчивши першу безглузду замітку, не дивлячись публікуйте її і відразу сідайте за іншу. Я нині граю в початківця блогера, так що прислухаюся до поради старшого (себе ж) і негайно напишу щось ще :)І взагалі, я ж просив вас – НЕ ЧИТАЙТЕ ЦЕЙ БРЕД!А то я соромлюсь :)