Приходжу я в магазин… Так, справа була в реальному офлайновому магазині, я не наважився купувати дзеркалку через інтернет-кур’єра. Так ось, заходжу я в магазин, настрій піднятий, трохи переживаю, але в той же час сповнений рішучості витратити мішок грошей. Інакше кажучи, несу в собі повний спектр емоційних переживань кайфуючого шоппера.Зрозумійте, комп’ютери у своєму житті я вже купував не раз. Холодильники та пральні машинки – тим більше. А от дзеркалку купую вперше. І той факт, що ця річ дорога і в той же час марна (це ж дурість, можна було й далі мильницею фоткати), надає тому, що відбувається, якийсь особливий присмак. Відчувати смак життя я люблю, тому до стійки магазину пливу повільно і задумливо.І що ж. Попереду на мене чекав майже повний облом. Потрібна мені модель є в наявності, і ціна відповідає моїм очікуванням – все класно, за винятком того факту, що поряд стоїть літній фотограф (маленький, сухенький дідусь, що чимось нагадує чарівника з “Подорожі Нільса з дикими гусями”). І цей самий дідусь (напевно якийсь маститий київський фотохудожник) купує величезних розмірів телеоб’єктиву ціною в три мішки грошей. Природно, що ним сходяться всі промені уваги, його обслуговує найкращий продавець-консультант, навіть я дивлюся тільки на нього та на його гармату (а не на обраний фотоапарат).
У такій ситуації логічно було б піти прогулятися хвилин 20 і повернутися пізніше, щоб насолодитися процесом покупки повною мірою. Але час підтискав, до вечора я мав об’їхати ще пів-Києва, так що довелося відмовитися від своєї частки кайфу і купити довгоочікувану дзеркалку всуху (без будь-яких фанфар).Продавець, який мені попався, не сказав ні слова. Перерахував гроші, видав фотик, виписав гарантію. На мої підкреслено дурненькі (аля я-блондинка) питання про перевірку фокусування об’єктива він нічого чіткого не відповів. Цілком проігнорувавши такий явний крик про допомогу, ця сумна редиска навіть не вважала за потрібне вказати мені на приліплену до прилавка роздруківку налаштувальних ґрат.Я зрозумів, що “кіна не буде”, швиденько купив пару світлофільтрів і побіг на вулицю грати у футбол фотополювання.
