Останнім часом я став набагато частіше слухати радіо тому, що, по-перше, багато часу проводжу в машині, і по-друге, у Києві відродилася рок -радіостанція, формат мовлення якої багато в чому збігається з моїми смаками (багато класики року та хеві).Спостерігаючи за ротацією пісень на Радіо-Рокс (та сама станція), я помітив найцікавіший факт. Начебто це станція не “хітова”, і не тому не зобов’язана обмежувати свій плейлист десятком пісень з вершин чартів. Навпаки, є можливість ностальгувати у волю – активно використовувати пісні написані за останні 60 років (що більш-менш можна віднести до року). Таким чином, плейлист розширюється до неможливості – це сотні тисяч треків. Пісні в ефірі могли взагалі не повторюватися ніколи.Але вони повторюються і роблять це часто. Звичайно, все не так погано (як на хітово-чартових), пісню не закручують до дірок. На Радіо-Рокс не ставлять один і той же трек 2 рази на протязі однієї години. Але чітко видно, що кожного тижня слухачам наполегливо рекомендують (постійно повторюючи в ефірі) новий десяток хітів, хай і написаних до Царя Гороху. Ці пісні повторюють знову і знову, даючи слухачам можливість побачити, запам’ятати, полюбити. Виходить, ностальгічний формат радіостанції не скасовує необхідності в наявності хітів-тижня та посиленої їх ротації.
Намагаючись розібратися в причинах цього явища я почав згадувати, як слухаю музику на комп’ютері. У мене є жорсткий диск на 2 терабайти майже повністю забитий улюбленою музикою. І що ви думаєте, я додаю всі ці кілотонни пісень у плейлист Winamp і вмикаю shuffle (випадковий порядок відтворення)? Ні, я вибираю один альбом і слухаю його по колу кілька годин, а то й днів поспіль (з перервами на сон та їжу). Паралельно я займаюся своїми справами, працюю, пишу статті, а музика все грає та грає. Ті самі 10 пісень. І чомусь це не дратує. Навпаки, внаслідок такої медитативної концентрації мені вдається “зловити” і по-справжньому зрозуміти музику. Пісні починають “перти не по-дитячому”. Душа співає!Звичайно рано чи пізно матеріал засвоюється повністю і доводиться шукати новий альбом для затирання до дірок.Як бачите, тут дуже багато спільного із принципами ротації пісень на радіо. І навіть не з улюбленою рок-станцією, а саме з попсовими хіт-конвеєрами.Мабуть, людина, як і радіо, не може налаштуватися на дві хвилі відразу. Щоб був резонанс, треба зробити вибір, зупинитися, а не метатися ефіром чи світовим музфондом.P.S. Насамкінець поділюсь парочкою посилань на статті із серії “За лаштунками” – про те як складають плейлисти на радіо і про розвінчання міфів про ротацію пісень.
