Продовжуємо знайомитись з особливостями гімалайського холоду. Температура повітря весь час плюсова, але мерзнеш при цьому, як останнє курча. Ймовірно, починає діяти висота. У таких умовах головним випробуванням дня стає вечірнє купання (у гарячій воді, яку вимкнули).Маршрут: Данагю – Теманг – Чаме.Пройдено: 12 км за 5 годин, вечірня радіалка 4 км за 2 години.Загальний підйом – 900 м, загальний спуск – 460 м.Висота над рівнем моря: 2700м.Місцевість: хвойний ліс.Учорашній ранній фініш змусив нас задуматися про доцільність раннього підйому (5 ранку)…? Ні звичайно. Просто ніч була холодна, Світлана навіть сховалася двома куртками поверх спальника. Мені було тепло (в термобілизні, флісових шкарпетках, поларці та шапці), але теж не спалося – нежить прогресував. А вранці нас нарешті накрив справжній сон. Ось ми й дали собі поблажку – стали о 6:00.
стежка прорубана в скелі
облізлі сосни на тлі гір
холодна дорога в лісі
Ми дуже швидко зібралися і поснідали (чаєм). На вулиці вже світає, видно, як вітер несе по вулиці жовте листя. Бр-р-р. Вперше одягаю вранці не шорти з сандалями, а нормальний осінній комплект: кросівки, штани, шапка, рукавички, фліс та ветровка поверх сорочки.7:10. Виходимо у “відкритий космос”. Він виявляється не таким вже й страшним і холодним – лише за пів-години знімаю фліс. Дорога повзе вгору лісом вкрай схожому на наш – кримський, буковий.
ручок живлення електростанції
8:13. Вперше бачимо поблизу непальську мікрогідроелектростанцію. Ще трохи підйому і ми виходимо з тіні гори. Відразу стає спекотно (температура, як і раніше, +10, просто ми добре розігрілися). Швидко, поки сонце не передумало, одягаю шорти та сандалії.
[/ caption] жовті квіти біля дороги
льодовик на перевалі (нам туди не треба)
Досягаємо висоти 2700. Вище сьогодні вже не буде, зате буде нижчим і не раз. Американські гірки, хоч і Непал.
Сонце виходить з-за гори
висота 2700 метрів
лиса сосна гріється на сонці
Селища з гестхаузами на шляху зустрічаються регулярно, так що вчора можна було сміливо протягнути ще пару годинок, не побоюючись бути застигнутими вночі в чистому полі (ніч опівдні, ха-ха-ха).
непальські бабусі курять
непальський комівояжер
Світло миє яблука
9:05. В одному з таких селищ купуємо яблука. Вони тут по 30 рупій (3 гривні за штуку) тому для проби беремо всього по одному фрукту на людину. Яблука славні – тверді, соковиті та дуже натуральні (у Катманду повсюдно продавалися китайські синтетичні). Дорогою зустрічаємо кілька яблуневих садів, але вони чомусь виглядають занедбаними, і яблука явно принесені звідкись ще.
гірський пік
вузька ущелина
привал у Латтемаранзі
10:15. Вивалюємося в широку долину села Тангок. Тут досить багато рівної землі, тому селище спеціалізується не на туристах (хоча є і лоджі), а на сільському господарстві. Поля вже прибрані, населення зайняте обмолотом зерна та складуванням соломи. Простір, що звільнився від злаків, відданий на пограбування худобі.
коня в Гімалаях
волхватість підвищена
гірське пасовища
Мохнаті конячки і корівки дуже мальовничо пасуться на тлі білих вершин. Застосовувати слово “мальовничий” до величезних стад коз, що періодично пробігали через село, навряд чи буде доречним, але і в них є своя краса. Було дуже приємно сісти на кам’яній лавці, підібгати ноги і спокійно так спостерігати як струмує повз мохнато-рогате море, що заповнило вулицю від берега до берега.
так молотять у Непалі
спокійний бик, напевно буддист і вегетаріанець
стадо кіз на вулиці Танчка
12:00. Як ми не намагалися прийти пізніше, а рівно опівдні село Чаме виринуло з соснового лісу.
карта села Чаме
ворота села Чаме
давай змінюватися
Заселяємося в Hotel Marshyangadi Mandala – це праворуч центральної вулиці Чаме (ще до мосту, тобто на лівому березі) відразу за майданчиком з купою магазинчиків спорядження. Ми взяли окремий тримісний будиночок з туалетом, розеткою та оббитими плівкою стінами (щоб не прозирало). Ціна стандартна – 100 рупій з особи. Дуже пристойний заклад зі смачною їжею, привітним господарем та єдиним недоліком: тепла вода в душі (а не гаряча).
Будинки готелю Marshyangadi Mandala
у номері (будиночку)
центральна вулиця Чаме
Якщо перед душем я цілком комфортно почував себе в сорочці та вітровці, то після купання знадобилося близько години, щоб зігрітися, одягнений у термобілизну, фліс, пуховку і шапку з рукавицями. І це при цьому, що ми не стояли на місці, а традиційно вирушили на вечірню радіалку.Цього разу Тарас не склав нам компанії. Він хотів залишитися в номері і трохи почитати. До речі, прямо над нашим будиночком нависала прямовисна скельна стіна, що йде в стратосферу. Я підозрюю, що “прямо над” це м’яко кажучи не зовсім правда, але скеля була настільки крутою і високою, що дійсно сприймалася як щось нависаюче або нависаюче пригнічуюче.
Аннапурна в хмарах
панорама стіни Аннапурни 2
14:30. Вже годину, як хмари закрили Аннапурну. Як? Я не сказав, що нависаюча скеля це справа, а зліва була Вона – біла і чиста Аннапурна2. Сфотографувати її нашестя до хмар у мене не вийшло (сонце прямо в об’єктив), а після ефект був зовсім “не той”.Свою вечірню прогулянку ми розпочали з походу до гарячого джерела. Щоб знайти його ми не стали наводити довідки у місцевих, а простежили за своїми сусідами – китайською парою, яка йшла з провідником і носієм. Китайця я не запам’ятав, а ось його дружина настільки інтенсивно курила, що заслужила на згадку в цьому звіті.
У гарячому джерелі відключили гарячу воду
а холодної води тут з надлишком
Грати у шпигунів було весело та нескладно. “Клієнт” не помітив “хвоста” і вивів прямо до мети – гарячого джерела (це на правому березі річки, від мосту по березі праворуч). Джерело, проте, пересох і бетонна ванна купальні стояла порожня та неприваблива. Китайці різко “обламалися” і втекли назад у готель.Ми ж вирішили продовжити променад (лівим берегом), заглянули в Safe Drinking Water Station і дивом уламали милу непальську дівчину видати нам 2 літри води на кулі. Взагалі-то вони зобов’язані це робити, але тільки по пред’явленні якогось хитрого купона, що безкоштовно розповсюджується в КАТМАНДУ!
Рада: при оформленні пермітів у Катманду обов’язково вимагайте пачку купонів на безкоштовну воду.
Потім гуляли лісовим пасовищом. Забавно було зустріти суто тропічних (у нашому розумінні) водяних буйволів, що мирно підрімають посеред натуральної тайги.
гори над лісом
ліс над скелями
шишки над головою
Яструбине око (не Бенджамін Пірс, а я) помітив, що на великих ялинках ростуть маленькі шишки, а на маленьких деревцях навпаки – здоровенні осколково-фугасні протитанкові балістичні ручні піхотні гранати (великі шишки). На підставі цих цінних даних я розсудливо вирішив, що “по-справам” тут краще ходити не в кущики, а під найбільші ялинки. І лише тепер розумію, як не мав рації – маленька шишка, падаючи з великої висоти, може стукнути не гірше, ніж велика шишка, що впала з півметра.По дорозі назад влаштували маленький шопінг. На центральній вулиці Чамі, прямо біля нашого лоджа є п’ять магазинів і лавок торгуючих їжею та туристичним спорядженням. Купили:
- сонцезахисну губну помаду – 160 рупій
- флісовий шарф-шапка-нашийник – 150 рупій
- 200 грам гарного індійського печива – 200 рупій
шопінг у Чамі
в універсальному магазині Чамі
За вечерею традиційно замовили багато їжі, змусили тарілками весь стіл і довгов’язкий англієць з одними фінгерчіпсами (картопля-фрі), що сидів поруч, кинув у наш бік кілька промовистих поглядів. Людина була явно голодна. Не пам’ятаю, як це сталося, але ми розмовляли з ним.Томасу (так звали бритиша) 20 років, цього року він закінчив черговий етап освіти і опинився перед важким вибором вчитися далі (що дорого) або намагатися працевлаштуватися (що важко – він географ). Щоб краще розібратися в собі та й просто розслабитися, він вирушив подорожувати. Купив кругосвітній квиток на літак (є і таке) і за його допомогою в найближчі півроку переміщатиметься маршрутом Непал – Тибет – Китай – Тайланд – Австралія – Нова Зеландія – США – Британія.
у променях заходу сонця