Вчора, розвідуючи новий район для походів, я блукав буковим лісом в районі Ескі-Юрта. І окрім трьох тисяч комарів та двадцяти кліщів мені вдалося зустріти самця козулі (на фото – самка). Більше того, я записав на відео стрибки та дивовижний голос косулі.
Я йшов стежкою дуже тихо, і завмер, як тільки почув шурхіт за деревами. Мабуть, і тварина відчула мене і теж завмерла, дивлячись у мій бік. Намагаючись рухатися якомога повільніше я розстебнув кофр, дістав, ввімкнув і з великими труднощами навів камеру. Самець козулі весь цей час стояв і дивився, ніби даючи мені час на приготування. І лише переконавшись, що камера включена, він подав голос (загавкав) і високими стрибками помчав вгору схилом.
Ну, чим не павич? У тому плані, що голосок трохи не вписується в образ невеликої, боязкої і тендітної лісової худоби. Почуєш такий гавкіт з хрускотом у нічному лісі і різко передумаєш відходити від багаття :)