Щойно місто засипало снігом, ми з дружиною, як водії-початківці перейнялися питанням, як у нових умовах не впасти в бруд обличчям. В результаті було здійснено безпрецедентну за своєю сміливістю вилазку на найближчий автодром (звичайний асфальтований майданчик).
Втім, асфальтом там і не пахло – численні автомобілісти розкатали поверхню до стану дзеркального льоду. Цим дзеркалом, з різним ступенем витонченості, безперервно кружляли 5-6 машин, періодично перериваючись на відпочинок у кучугурі. Найчастіше в кучугурах виявлялися самі круті тачки-круті тачки.
Задніпривідні могутні Мустанги та Бімери виписували кренделя без будь-якого контролю з боку водія. Побачивши це неподобство, моя раніше не цілком усвідомлювана заздрість до “буржуям”, змінилася на тиху зловтіху (як мені не соромно).
Тим більше, що наш скромний автомобіль поводився цілком пристойно і керовано (честь і хвала зимовим покришкам Мichelin X-Ice2). Під кінець ми настільки осміліли, що зайнялися відпрацюванням керованого занесення за допомогою ручника.