Збірник оповідань П.Г.Вудхауза про містера Муллінера та його численних родичів потрапив у мій плеєр абсолютно випадково. Але варто було почати слухати, як я зрозумів – це кохання.
Стара добра Англія не померла з початком ХХ століття. Дивакуваті аристократи та їх високопородисті камердинери живі досі. Вони грають у гольф, чепурно одягаються, відвідують клуб “Трутні” і вкрай мило закохуються в простих і не дуже англійських панянок.
Вудхауз пише красиво і цікаво, що вийшла з-під нього пера атмосфера “старої і доброї” не пахне нафталіном – вона дихає свіжістю і бігає підстрибом. Рекомендую!
PS. Природно, я захотів продовжити знайомство з творчістю чудового письменника. Раз “копнув” і відразу виявив, що вже не вперше стикаюся з його героями. Відомі за однойменним серіалом Джівс і Вустер (їх зіграли Стів Фрай і Доктор Хаус, тобто Х’ю Лорі) – теж “діти” Вудхауза.