Вибух це така штука, яка за своїм визначенням різка і несподівана. Звичайно кіношники встигли привчити нас до надгромких детонацій і потужних клубів бензинового полум’я, але виявляється є ще вид вибухів, здатних викинути нас із затишного світу повсякденності. І справа не в потужності заряду, і не в екзотичності реалізації, а в безпосередній близькості (до тебе особисто) та абсолютній реальності (знову ж тобі). У Москві підривають метро…Я спокійнісінько рулив по ранковому Києву, чув улюблену радіостанцію, коли діджей перервав своє безтурботне тарахтіння і зовсім іншим голосом промовив: “Нам на Twitter надіслали повідомлення… в Москві щойно було два вибухи в метро. “Під впливом цієї новини розважальна передача безнадійно зійшла з колії. Ведучі не знали, що говорити та яку музику ставити. Повідомлення застало їх зненацька.Нас усіх застали зненацька. Не знаю як ви, а я живу в рафінованому світі майбутнього, працюю в Інтернеті, відпочиваю в Інтернеті, в Інтернеті ховаюсь від чорнушних теленовин. А тут бац, точніше “бах”, і я задумався про речі теж трохи гіготетичні, але цілком реально хвилюючі.Що робити?Найпростіше міліції, спецслужбам та рятувальникам – у всіх них з’явилася чітка мета. Залишилося тільки працювати, орати, гризти бетон, але добиватися свого.А що робити простій людині? Чи не їздити тепер до Москви? Чи не спускатися в метро? Чи не виходити на вулицю?Я спробував представити свої дії у таких ситуаціях:
- я стою на платформі і в іншому кінці станції лунає вибух
- я в щільному натовпі, що повільно протискується через турнікети і раптом бачу спалах внизу.
- я запізнююся на роботу, тільки підходжу до станції (будь-якої) і раптом отримую СМС від друга: “Ахтунг, у метро вибухи, не сунься”
І знаєте, в голові не народилася жодна однозначна відповідь, жодного чіткого плану. І це в людини, яка у свій час щільно цікавилася питаннями виживання, вивчала тактику поведінки в екстремальних ситуаціях на кшталт терактів на масових заходах.У мене не склероз, мозок плавно видає упаковану туди раніше інформацію. Але це явно не “оперативна пам’ять”. Що це означає?Це означає, що міське виживання було для мене неактуальним. Я звик до спокійного життя, розслабився. І мені так подобалося жити.Сволоти.P.S. Почитайте книгу Ільїна . Він популярно розповідає не тільки про економічні проблеми, а й про теракти, війни та інші неприємності, які чекають сучасного обивателя.