“Про що говорять чоловіки” кіно, безумовно, хороше. Хвалити його (або лаяти) не дуже цікаво. Але поки я дивився це кіно, мені стало цікаво яка природа гумору. Коли людина сміється? Як “зробити” жарт?Якщо розглядати з цього погляду “Про що говорять чоловіки”, то тут все досить просто – я сміявся, коли впізнавав у героях фільму себе. Моя дружина чомусь сміялася набагато рідше, але й їй кілька разів вдалося впізнати себе, причому саме у позитивних (для цього фільму) чоловічих персонажах. Як ще один приклад “гумору на впізнанні” можна назвати мініатюри Незлобного з Камеді клаб (на противагу “гумору перебільшення” часто використовуваного Харламовим).
Фільми минулого тижня
Що робити вечорами, якщо ремонт у квартирі вже закінчено, а телевізор ще не куплений?Правильно! Потрібно дивитися фільми на ноутбуці (інтернет у квартирі з’явився раніше, ніж гаряча вода та холодильник). Минулого тижня ми цих фільмів подивилися стільки, що написати про кожного окремо неможливо. А фільми аж ніяк не погані: “127 годин” – про туриста-альпініста, “Чорний лебідь” – про балерину, “Гидкий Я” – про лиходія, “Це дуже кумедна історія” – про психлікарню, “Про що говорять чоловіки” – про кохання, “Дітки в порядку” – про лесбіянок. Забути їх повністю було б не справедливо. Як показує практика, все про що я не пишу, забувається вже через місяць. Втім, про що напишу, теж забудеться, зате залишиться стаття – сховище неземної мудрості, безцінний скарб сучасної культури.Поки я “народжував” попередній абзац, шестерні в голові трохи розворушилися, іржа посипалася і слова почали з’являтися на світ швидше. Отже, можна написати і окремий пост на кожен фільм. А про що тоді буде ця статейка?
Шампунь без сліз (і лаурил сульфату)
У проміжку між новорічними походами я винайняв кімнату в Сімферополі – хотілося гарненько відмитися і перепрати одяг. Душ там був, гаряча вода теж, а от шампуню не виявилося. Тому волосся я мив звичайним милом. Воно звичайно ж потрапило в очі, і стало “щипатися”, та так активно, що мені захотілося негайно вивчити питання про шампуні “без сліз”. Чому вони не щипають очі?
Фільм “Держфорд парк” – незвичайний детектив
Сім’ї не так часто вдається “витягнути” мене для спільного кіноперегляду. На цей раз я купився на обіцянку класичного англійського детектива. Я сподівався насолодитися атмосферою старої доброї Англії і злегка потренуватися (адже кожному цікаво вгадати вбивцю раніше, ніж геніальний детектив у фінальній сцені розкладе все по поличках).”Держфорд-парк” виявився зовсім не таким фільмом.
“О, Боже” – фільм 1977 року
Все просто – Бог є простою людиною і призначає її месією. Іди, мовляв, неси в маси добру звістку (що я є).Чомусь цей сюжет видався мені дуже знайомим. Десь я вже бачив чи читав щось схоже. Схоже за змістом, але не способом викладу. Фільм дуже простий – ніякої містики, нуль спецефектів, щонайменше багатозначності, все йдеться прямим текстом. Творець є в образі крихітного старенького, зовсім позбавленого всякої величності, і говорить він дуже просто речі (світ можна “налагодити”, все у ваших руках, свобода вибору, я вам не нянька). Це 77 рік – зараз так не знімають.
Навіщо у кінотеатрі завісу?
Мені чомусь згадалося те чудове передчуття дива, яке переживаєш у момент, коли після демонстрації трейлерів та реклами (даєш “Ералаш” або “Фітіль”!) завіса в кінотеатрі повзе в сторони, екран стає ширшим , світло гасять повністю… Починається кіно.
А потім раптом стало цікаво – навіщо взагалі потрібна завіса у кінотеатрі? Що він закриває? Адже це не театр, де декорації треба міняти. Порившись у пам’яті, я виявив, що не впевнений, чи є ця завіса в сучасних кінотеатрах на зразок IMAX. Може скасували їх давно, і питання моє вже не актуальне?
Олександр Рибак – нова пісня з металістами
Нова пісня – це виступ Олександра Рибака з норвезькими металістами Keep of Kalessin (вони грають black-metal). Сталася ця неординарна подія під час відбірного конкурсу на чергове Євробачення. Наскільки я зрозумів, сама пісня у конкурсі не бере участі, а дарма.
Я ніколи не захоплювався ні творчістю Рибака, ні блек-метал, ні тим більше Євробаченням, але не можу не визнати, що виступ вийшов вражаючим (оператор теж молодець). Олександр, треба віддати йому належне, чудово вписався у колектив металістів, вловив енергетику, спіймав хвилю.
Дельфінарій Немо у Києві (на ВДНГ)
Як Гаррі Поттер Діда Мороза з підводного полону рятував… Страшенно багатообіцяючий початок, чи не так?Дельфінарій Немо у Києві існує вже досить давно, і моє чадо вже кілька разів побувало там. А ось я сам пішов туди вперше, не в останню чергу заради того, щоб зняти відео та написати невелику замітку про подання.Відео з дельфінарію, я сподіваюся, ви вже подивилися і це суттєво спростить моє завдання – ¦захопитися всьому, що відбувалося “у воді” і засмутитися, що відбувається “на суші”.
Чому вчителі готуються до уроків?
Чому вчителі готуються до уроків? Вони ж учителі і всі знають. Приблизно так я думав у дитинстві.
Зараз я – інструктор з туризму. Це майже як вчитель (фізкультури, праць та географії відразу). І перед кожним уроком (походом) я готуюся. Навіть якщо знаю маршрут, як власну квартиру, я переглядаю карту, перевіряю точки GPS, аналізую хронометражі попередніх проходів маршрутом, переглядаю туристичні форуми та роблю інші магічні паси.
Чи є від цього практична користь, чи все це потрібне лише для самозаспокоєння? Напевно, спокій та впевненість – речі цілком практичні. Так що, користь є.
І якщо вже мова зайшла про вчителів, чому б не подякувати їм? За час навчання в школі-ліцеї-інституті, мені пощастило повчитися як мінімум у 10 справді чудових і незабутніх педагогів. Велике їм спасибі.
Насамкінець невелика плітка зі шкільного світу. У поїзді я познайомився з вчителькою історії, яка розповіла, що в школах зараз співробітники прокуратури ведуть тотальну перевірку – на кожен “прогул” повинен бути документ (меддовідка, пояснювальна від батьків і т.д.) Перевірка, як перевірка, але до того ж тут прокуратура ?
День народження Непереможного Сонця
По радіо цілий крутили різдвяні пісеньки типу “Santa Claus is coming to town” та “Run, Rudolph, run”. А в проміжках діджей міркував про те, чи “винайшов” Санту маркетинг Кока-коли або навпаки (Санта придумав напій) та про інші різдвяні плітки.
Можна звичайно підтримати тему пліток і побурчати на тему “А насправді…”: про день народження Мітри та Непереможного Сонця, про несвяткування народження та інші історичні казуси.
Але навіщо це робити, якщо в наших силах вибрати інший шлях – щиро порадіти. Чому завгодно – причину завжди можна підібрати: ніч відступає, Христос народився, ялинка виросла, бюджет прийнятий, подарунки упаковані, ¦подушка м’яка, кава міцна, життя прекрасне.
А ви знаєте, що у Криму сьогодні було +20?
Турист – Джолі та Депп в одній… Венеції
Зазвичай я намагаюся не читати чужих рецензій, перш ніж напишу про фільм сам. Цього разу я спеціально поліз в інтернет, щоб зрозуміти – чи мені фільм “Турист” видався на диво нецікавим. І так – статистика продажів і нечисленні відгуки кажуть, що кіно провальне.У мене навіть склалося враження, що весь галас навколо потенційної інтрижки Джоллі і Деппа та їхнього ревнивого подружжя піднято спеціально, щоб хоч якось підвищити інтерес публіки до безнадійного фільму.
Віктор Пєлєвін – Операція Burning Bush
Вчора ввечері сів і за пару годин прочитав першу повість з нової книги Пєлєвіна “Ананасна вода для прекрасної дами”. Вважайте це (сів та прочитав) першим компліментом твору.
А сьогодні всього за півтори години докладно переказав “Операцію Burning Bush” своїй дружині, яка взагалі-то Пєлєвіна недолюблює. Їй було цікаво. Це компліменти номер два, три і чотири.
Тепер перейдемо до критики :)
Маленький ювілей
Рік тому (ну, трохи більше року) я написав цьому світу “Привіт”. З цього розпочався мій творчий шлях ексгібіціоніста блогомарителя.
За 1 рік я опублікував 97 статей і нотаток, з яких 24 були присвячені подорожам, 27 – книгам і фільмам, і 43 – іншій життєвій нісенітниці.
Ви, мої шановні читачі, відповіли на публікації справжнім шквалом із 600 коментарів. Щоправда, абсолютна більшість із них були впізнані мною як спам і негайно знищені (невдячна худоба). Пишіть ще, чекаю з нетерпінням :)
Принцип роботи йогуртниці
Я вже починав розмову про виготовлення йогурту, але тоді дуже рано відволікся на словоблуддя і не встиг розповісти вам найголовніше – принцип роботи йогуртниці.
До щільного знайомства з йогуртницями я чомусь був упевнений, що вони, як і більшість електронних товарів у 21 столітті, рясніють не дуже потрібними “наворотами” та “прибамбасами” (на кшталт кнопки “Child lock” на двометровому холодильнику). Але виявилося, що у йогуртниць немає не тільки зайвих функцій, але і найнеобхідніших.
Так більшість з них позбавлена таймера вимкнення. В результаті я маю заводити будильник, щоб “проспати” і йогурт не перетворився на сир. Найгірше, я не бачив ще жодної йогуртниці з датчиком температури всередині камери. Цей найважливіший показник не контролюється, зворотним зв’язком і пахне. Продають просто нагрівальний елемент.
Окремі ентузіасти-Кулібіни звичайно примудряються самостійно впаяти термодатчик з регулятором. Але чому б це не зробити виробнику? Коштує вся ця електроніка небагато, а продати таку “наворочену” йогуртницю було б простіше.
Адже в поточних моделях принцип роботи йогуртниці (підтримувати задану температуру протягом заданого часу) реалізувати можна тільки за допомогою танців з бубном.
Київський цирк – Страшно, Весело, Смішно
Минулого тижня ходив із сім’єю до Київського цирку на програму “Страшно, Весело, Смішно”. Це був мій перший візит до цирку після 5-річної перерви, тому можна сказати, що я глянув на те, що відбувається, свіжим поглядом і навіть дещо зрозумів.Зрозумів, що ніякі 3D стерео екрани не здатні замінити присмак реальності. Одна справа дивитися на трюки в кіно (знаючи, що там суцільний монтаж і рендеринг) і зовсім інше бачити акробата на власні очі (які відразу помітили, що ніякої страховки немає) . Навіть клоуни смішніше, коли бачиш їх наживо. Це важко пояснити, це схоже на магію театру.
Доставка у нічний час
Останнім часом інтернет-магазини та багато інших торгових організацій перейшли на доставку в нічний час. Точніше у вечірнє, але з огляду на те, що взимку вечір починається відразу після обіду, доставку здійснену о 22:00 цілком можна вважати нічний.
І ось я, вкотре, сиджу один у порожній квартирі (ремонт ще не закінчився), чекаю на доставку і думаю думку. Навіщо, питається, робити нічну доставку у вихідні? Гаразд будні – пробки в місті, люди допізна на роботі. Але у вихідні народ навпаки буває вдома вранці, а надвечір прагне вийти (у кіно, театр, гості). А тут сиди і чекай…
Чому “Міжнародний день гір” 11 грудня?
Випадково дізнався, що сьогодні, 11 грудня, Міжнародний день гір. Ще одне професійне свято (для мене)? Чудово! А на честь чого сьогодні? Гуглимо, гуглимо…. і не знаходимо.Тисячі сайтів пишуть про те, що день гір відзначають з 2002 року (який на думку ООН був роком гір), що до всього цього має якесь відношення Киргизстан (мабуть, як місце проведення конференції). Але ніхто не знає, чим пояснюється вибір дати – 11 грудня. Навіть у резолюції ООН причин не названо.Поки рився, з’ясував, що у “гірських” ініціативах ООН гірський туризм займає дуже незначне місце. Насамперед йдеться про захист і підтримку корінних жителів гір, а не відпочиваючих на кшталт нас із вами.
Перевстановлення операційної системи
Переустановка операційки впала на мене як… коротше, не в найкращий момент. Купа роботи, мізер часу, а ще ноутбук відмовляється бачити сітку. Цю проблему напевно можна було вирішити по-іншому, але існуюча операційна система так дістала своєю гальмівністю, що само собою в голові оформилося рішення перевстановити систему.
Я чудово розумію, що втрачу час, що витрачу безодню сил і нервів, але не дивлячись на це в глибині душі є маленький і незрозумілий вогник радості.
Йогурт у йогуртниці або антибіотики у молоці
Нещодавно придбана йогуртниця раптово перестала виробляти йогурт. Не кваситься і все. Максимум, що виходить, це звичайна кисляка. Щоб визначити причину моїх домашніх азартно ставлять численні експерименти. Пробують молоко різних виробників, “будять бактерій” (або хто там має прокинутися), стерилізують посуд, зачитують заквасці інструкцію вголос (щоб та знала, що робити). Успіху поки що не досягли, проте споживання молока (для дослідів) зросло вдвічі.Я ж не тільки беру участь у йогуртовій істерії як піддослідний кролик (люблю все кисломолочне, навіть експериментальне), але й використовую її як джерело натхнення.Наприклад варто було нам на секунду засумніватися як молоко, як у моїй голові за дві секунди генерується скандально-викривальна стаття “Антибіотики в молоці”. Гучні звинувачення, сміливі заяви, звернення до споживачів – повний джентльменський набір, що виник рівно на порожньому місці.Але записати статтю я не встигаю, тому що в результаті невеликого інтернет дослідження дізнаюся, що в магазинному молоці дійсно багато антибіотиків, і навіть є методика тестування кількості антибіотиків за допомогою закваски йогурту. Знайшов навіть результати перевірки молока деяких виробників.Все це дуже цікаво, але писати про антибіотики чомусь перехотілося. Чи може краще присвятити статтю проблемі точності вимірювання температури йогурту, що знаходиться в закритій йогуртниці? Все-таки я мав колись відношення до метрології – напевно зміг би збацати щось правдоподібне наукоподібне? Якби захотів…