Незважаючи на те, що календар сигналізував про середину березня, зима в рідному Києві ніяк не хотіла відступати, і ми вирішили зробити собі невеликий подарунок – поїхати в теплі краю. З усіх варіантів потрапляння туди найбюджетнішим виявився тур, що горить, до Туреччини – 7 днів у Кемері за 200 доларів. Пляжно-готельний відпочинок – це зовсім не наш формат, тому в найстисліші терміни була розроблена програма самостійної подорожі південною Туреччиною.План був такий: взяти в Кемері машину на прокат і проїхатися вздовж узбережжя Середземного моря через Олімпос, Каш, Фетіє до Ефеса, потім повернути на Памуккалі, і через Анталію знову вирулити до Кемера. Коло 1000 кілометрів за 6 днів – ненапружно, але з насиченою культурною програмою.
Підсумки подорожі.
Щоб задовольнити цікавість найнетерплячіших почну з кінця – тобто. з підсумків поїздки Туреччиною:
- виявляється, що Туреччина це гірська країна. Гори тут багато в чому схожі на Кримські, але на відміну від них зовсім не затоптані мною, що терміново треба виправити. Я вже загорівся ідеєю організувати кілька походів горами Туреччини. В першу чергу по Лікійській стежці (досить довгому маршруту від Фетіє до Анталії вздовж узбережжя Середземного моря).
- є величезний вибір історичних та природних пам’яток, а не тільки пляж (як прийнято думати). Я з величезним задоволенням пірнув у світ античності – руїни грецьких полісів, сліди апостолів та міфічна, але цілком реальна Хімера.
- щоб почуватися вільно треба хоч трохи розуміти турецьку мову. З іншого боку, ми по-турецьки знали лише 4 слова і не померли. У туристичних місцях англійську розуміють майже всі, а багато турків ще й російською розуміються. У глибинці з іноземними мовами справи складніші, але завжди існує мова жестів.
- це цілком європейська країна, з доброзичливим працьовитим населенням, чистими вулицями та досить високими стандартами (фраза рівень життя, мені не дуже подобається). Рідній Україні ще дуже далеко до рівня Туреччини.
- у цілком європейській країні було виявлено цілком європейські ціни. Літр бензину коштує трохи менше ніж 2 Євро. Платний туалет – 0,5 Євро. Шаурма на вулиці у нетуристичному кварталі – 1,5 Євро. Літр молока у супермаркеті – 1 Євро.
- їздити на машині Туреччиною легко і приємно. Дороги чудові, покажчики зрозумілі, трафік на шосе ненапружений. Штрафи високі (сотні лір) – краще не порушувати (90 км/год на трасі, 50 – у місті).
Підготовка.
Інформаційна розвідка (читання звітів) показала, що у Туреччині все добре (люди, дороги, торгівля, погода, пам’ятки), крім цін. Мене дещо бентежила перспектива платити 60 доларів за ніч у скромному гестхаузі плюс ще 30 за вечерю. Це всього лише в 10 разів більше, ніж ми платили подорожуючи по Непалу та Індії.Тому, з метою економії, для поїздки до Туреччини до складу джентльменського набору туриста були включені намет, килимки та казанки з примусом. Спальники планувалося взяти спочатку і, треба сказати, недаремно – навіть ночуючи в готелях ми спали саме в них, тому що вони не збираються. готельні ковдри були надто тонкі.Прогноз погоди обіцяв +20 вдень, +10 вночі та +15 якщо залізти у Середземне море. Одяг взяли трохи, а можна було ще менше.З огляду на автомобільну специфіку подорожі я крім традиційно супроводжуючого мені туристичного GPS-навігатора взяв ще й автомобільний (разом з кріпленням та блоком живлення). Попередньо встановив на них GPS карти Туреччини для Garmin та Igo 8 відповідно.Крім того захопив автомобільний трансформатор здатний витягти з прикурювача справжні 220 В. Від трансформатора ми заряджали ноутбук і фотобатарейки. Ноутбук був напханий звітами та парочкою путівників Туреччиною. Як завжди нагоді тільки Lonely Planet. Я роздрукував одну з його глав і пошкодував що більше не роздрукував. З відкритим ноутбуком не дуже зручно бігати містом.Збори відбувалися в дикому цейтноті і, як завжди, найбільше постраждала інформаційна частина підготовки. Я не встиг зібрати карти всіх відвідуваних міст, не до кінця пропрацював список визначних пам’яток. Зате не забув забити в навігатор координати ключових точок маршруту, що допомагає навіть за наявності векторної карти.
Бюджет подорожі.
1 долар = 1,5 турецькі ліри. 1 євро = 2 турецькі ліри.Переліт+віза. Як я вже казав, за 200 доларів з особи ми отримали квитки на літак і право мешкати в 3-зірковому готелі в Кемері. Віза дають в аеропорту за 30 доларів.Автомобільне. Прокат машини (бензиновий Hyundai Getz 2010 року випуску, пробіг 5 тис, з кондиціонером та іншим електрофаршем) на 6 днів із повною страховкою коштував 200 доларів. Бензин (на 1100 км) коштував 360 лір. Проїзд платними магістралями – 4 ліри. Платні паркування (в Ефесі, Афродісіасі та Анталії) – 17 лір.Проживання. 10 лір за кемпінг у Долині метеликів, 40 лір – готель у Сільчуці, 35 лір – готель у Памуккалі. Разом – 85 лір.Їжа. Приблизно 50 лір ми витратили у місцевих супермаркетах на йогурти, сир, хліб, фрукти та воду. Ще 60 лір коштували три скромні вечері в турецьких ресторанах.Визначні пам’ятки. 6 лір – Олімпос, 7 лір – Хімера, 20 лір – Миру, 40 лір – Ефес, 16 лір музей у Сельчуці, 40 лір – Афродисіас, 40 лір – Памуккале. Разом 150 лір.Разом, 8 днів весни обійшлися нам у 660 доларів + 726 лір = 1131 долар. Нагадую, що “ми” – це дві людини, я та моя дружина. Усі витрати (музеї, житло, їжа) вказано за двох.За час перебування в Туреччині ми лише один раз заплатили в доларах (за прокат машини). Решта всіх платежів – тільки в турецьких лірах. І не тому, що це було неможливо, просто не хотілося вводити добрих людей у спокусу (округлити 1 ліру до 1 долара, 1 долар – до 1 євро, 1 євро – до 1 фунта). На заправках кілька разів платили кредиткою. Ліри брали в банкоматі або змінювали в банках валюту.
Щоденник подорожі.
- Літак Київ-Анталія, Кемер.
- Навколо гори Тахтали, Олімпос, Хімера
- Фініке, Демре, Святий Миколай, Миру, Каш, пляж Патару.
- Ксантос, ущелина Саклікент, Тлосс, Фетіє, Каякій, Олюденіз, Долина метеликів
- Маршбросок, Турецька Демерджі, платний хайвей, Ефес, Сельчук
- Храм Артеміди Ефеської, Афродісіас, Памуккале.
- Травертіни та Ієраполіс, Денізлі, холодне плато, Анталія, Кемер
- Літак Анталія – Київ.
Звіт регулярно доповнюється новими статтями. Подписывайтесь на RSS и поштову розсилку, щоб слідкувати за оновлення.